У монографії досліджено теоретичні засади та практичні аспекти фінансування ДВНЗ України. Розкрито роль та значення вищої освіти у формуванні та розвитку системи еко­номіки знань, визначено особ­ливості фінансування цих установ. Проаналізовано зазначену систему та запропоновано шляхи її модер­нізації.

Розраховано на науковців, викладачів, студентів, державних служ­бовців та широке коло читачів, які цікавляться актуальними проб­ле­мами фінансування державних вищих навчальних закладів в України.

Читачам пропонується унікальна, з погляду розкриття подібних тем  в інформаційному просторі країни, праця відомого публіциста, філософа Сергія Грабовського: «Колоніальні війни Другої Речі Посполитої і їх наслідки».

Автор поставив перед собою завдання висвітлити питання, яке хвилює не лише українців. Справді, здавалося б, трагічні події для нашої сусідської держави, починаючи з кінця XVIII ст. і до середини XX ст., мають стати уроком і  спонукати до зваженого підходу у став­ленні до сусідніх народів, насамперед українців. Відкинемо емоційні чинники, недоречні в міжнародній політиці, поставимо на кант національні інтереси поляків у нинішній світовій констеляції – і переконаємося, що їхні інтереси неодмінно вимагають добрих відносин з українським народом, адже перед нами спільний ворог – азіатська Московія. Попри зміну назв (Російська імперія, Совєтський Союз, Російська Федерація) вона недалеко відійшла від успадкованої суті Алтин-Орди (Золотої Орди).

Читачам пропонується унікальна, з погляду розкриття подібних тем  в інформаційному просторі країни, праця відомого публіциста, філософа Сергія Грабовського: «Колоніальні війни Другої Речі Посполитої і їх наслідки».

Автор поставив перед собою завдання висвітлити питання, яке хвилює не лише українців. Справді, здавалося б, трагічні події для нашої сусідської держави, починаючи з кінця XVIII ст. і до середини XX ст., мають стати уроком і  спонукати до зваженого підходу у став­ленні до сусідніх народів, насамперед українців. Відкинемо емоційні чинники, недоречні в міжнародній політиці, поставимо на кант національні інтереси поляків у нинішній світовій констеляції – і переконаємося, що їхні інтереси неодмінно вимагають добрих відносин з українським народом, адже перед нами спільний ворог – азіатська Московія. Попри зміну назв (Російська імперія, Совєтський Союз, Російська Федерація) вона недалеко відійшла від успадкованої суті Алтин-Орди (Золотої Орди).

Ю.М. Канигін , В.І. Кушерець

Епоха 

неокамералізма

Держава і реформи в Україні в контексті фізичної економії 

       Чим ширші й динамічніші процеси реформування, тим більше актуалізуються проблеми їх теоретичного супроводу. Ми потрапляємо в дедалі глибшу залежність від обґрунтованих концептуальних системних рішень у сфері перебудови й удосконалення складних, тонко працюючих державних механізмів. Яку державу ми оновлюємо та будуємо, на якій основі? 

          Чому так важко йдуть реформи? Чому не змен­шується відчутний розрив між нашими можливостями і нашою дійсністю? Хіба не втрачають гостроти моральні проблеми, висунуті Майданом, не відчувається дефіцит мудрості в рішучих кроках молодих реформаторів? Все це можна віднести до «труднощів зростання», що знімаються риторичним питанням: а що ж ви хотіли в такій складній справі? Здається, настав період перенести акценти розмов про реформування на ґрунтовніше опрацювання проблем з урахуванням даних управлінської науки, не зменшуючи практичних зусиль, не звужуючи фронт позитивних пере­творень  на славу  української національної ідеї.